Однозадачність: як фокусуватися на одній задачі за раз, робити більше і відчувати менше стресу
Коли востаннє ви на 100% чомусь приділяли свою увагу? Навіть зараз, коли я “фокусуюсь” на написанні, у мене відкрито 9 вкладок браузера, 2 випадкові замітки, а робочий стіл сповнений файлів, папок і документів, що вимагають моєї уваги. І все це незважаючи на те, що я намагаюся практикувати “однозадачність” — робити одну справу за раз.
Намагатися робити кілька справ одночасно закладено в людській природі. І в міру того як ростуть очікування, а дедлайни стають жорсткішими, багатозадачність виглядає як єдина можлива опція.
Але є проблема: багатозадачність — це міф.
Виконання декількох справ одночасно змушує наш мозок гарячково перемикатися з одного на інше. І кожне таке перемикання, стверджують вчені, забирає 20% нашої загальної продуктивності на кожній задачі, які ми намагаємося робити одночасно.
З іншого боку, однозадачність безперечно допомагає виконувати задачі швидше і якісніше, ніж спроби робити все і одразу.
У цьому короткому гайді ми розглянемо найбільш часті причини, які спонукають до багатозадачності, в той час як однозадачність є кращим вибором для будь-якої людини. І тепер ви можете почати підкорення неймовірної сили, яку дає виконання однієї справи за раз.
Проблема: сучасні офіси роблять однозадачність практично неможливою
Якщо хочете знати, чому ви так схильні до багатозадачності, почніть з людей, процесів і складнощів, з якими маєте справу кожного дня.
З великою ймовірністю, ви приголомшені своїм поточним обсягом роботи. До речі, коли ми опитали понад 850 працівників розумової праці, тільки 5% сказали, що завершують свої щоденні справи кожного дня.
Така статистика лякає. Однак ці дані принагідні, щоб заглибитися у причини того, що відбувається. Більшість людей повідомили, що найбільші труднощі, які заважають завершувати щоденні справи, це:
- Великий обсяг роботи.
- Відсутність чітких пріоритетів.
- Витрачання великої кількості часу на перевірку електронної пошти і чатів.
Зберіть три ці фактори разом і отримаєте основні елементи багатозадачності.
Коли ви стикаєтеся із надмірним обсягом роботи, не знаєте, за що хапатися, і постійно піддаєтеся комунікаційним бомбардуванням, які вимагають вашої уваги, ви намагаєтеся зробити все і одразу.
Або принаймні думаєте, що робите все.
У результаті дослідження, проведеного в 2010 році, гарвардські психологи Метью Кіллінгсворт і Деніел Гілберт виявили, що люди витрачають майже 47% часу неспання на роздуми не про те, чим зайняті зараз, а про інші речі.
Це якби ви одночасно писали повідомлення і кермували машиною. Варто тільки почати, і зупинитися вже неможливо.
Багатозадачність на роботі має тенденцію множитися.
Чим більш ви багатозадачні, тим гірше справляєтеся з роботою, і, відповідно, тим більше роботи у вас з’являється, що змушує вас і далі бути багатозадачними, щоб все виконати. І так по колу …
Щоб розірвати це порочне коло, вам потрібно зрозуміти, що фокусування на одній речі за раз — це суперсила.
Як розірвати коло багатозадачності: розуміння істинних переваг однозадачності
Спокуса багатозадачністю виходить за межі корпоративної культури і очікувань.
Фокусуватися протягом тривалого часу важко. Мозок постійно відфільтровує зовнішні подразники, а думки повертають нас до задачі. А перемикання між контекстами видається розвагою і з більшою ймовірністю простимулює викид дофаміну — “хімічної винагороди” для мозку.
Як сказав нейробіолог Адам Геззелі з Каліфорнійського університету: “Багатозадачність видається розвагою, навіть якщо виснажує наші когнітивні ресурси”.
Ось лише кілька способів, як однозадачність виграє у багатозадачності в довгостроковій перспективі.
Однозадачность відновлює здатність фокусуватися
Дослідження показали, що в середньому ми перемикаємося між додатками і сайтами понад 300 разів на день, а пошту або чати перевіряємо кожні 6 хвилин. І як ми вже знаємо, всі ці перемикання не проходять безслідно.
Коли директор Стенфордської лабораторії пам’яті професор Ентоні Вагнер проаналізував результати десятирічних досліджень мультитаскерів, він виявив: “Немає жодного опублікованого документа, який показував би значну позитивну кореляцію між обсягом робочої пам’яті та багатозадачністю”.
Практикування однозадачності, навпаки, допомагає знизити кількість щоденних перемикань і відновити фокус і увагу.
Однозадачність знижує рівень стресу
Простий факт, що багатозадачність забирає більше енергії, ніж однозадачність, має складні наслідки. Неочікувано, якщо ваша увага десь літає, прості завдання забирають більше часу, ніж повинні, ламаючи ваш графік і заганяючи вас у стрес, тому що ви нічого не встигаєте.
Коли ви повністю сфокусовані на одній задачі, ви відчуваєте менше стресу і навіть можете отримувати задоволення від роботи.
Фокусування на одній задачі за раз означає, що ви зробите більше
Продуктивність, у найбільш базовому розумінні цього слова, означає зробити якомога більше у відведений час. Але багатозадачність і перемикання між контекстами природним чином уповільнює вас.
Водночас однозадачність з більшою ймовірністю дасть вам можливість зануритися у стан потоку — стан глибокого зосередження, коли ви робите важливу і складну роботу.
Потік дає не тільки прекрасні відчуття, але і підвищує продуктивність на 500% порівняно зі спробами робити кілька справ одночасно.
Однозадачність навіть може зробити вас більш креативними
І нарешті, це може звучати нудно — займатися чимось одним протягом тривалого часу, але обмеження і справді значно підвищують креативність.
Подолання початкового дискомфорту однозадачності розкриває потенціал вашого мозку. Це змушує вас копати глибше і знаходити результати, шляхи і варіанти, про які ви не замислювалися.
Ось чому “творці” — люди, які проводять дні за такими задачами, як написання або кодування, — потребують тривалих періодів неперервного часу. Однозадачність вимагає розумової волі та свободи, які в іншому разі залишаються незатребуваними.
Як робити одну справу за раз: нейробіологи рекомендують 3 кроки до однозадачності
Я знаю, про що ви зараз подумали: “звісно, однозадачність класно виглядає на практиці, але реалії мого життя і роботи вимагають певного рівня багатозадачності”.
Усі ми відволікаємося або відчуваємо потребу спробувати зробити більше. Але за іронією, коли ми намагаємося зробити більше, вдаючись до багатозадачності, в результаті робимо менше.
Щоб позбутися схильності до багатозадачності, нейробіолог із Каліфорнійського університету Адам Геззелі рекомендує кілька маленьких кроків.
Крок 1. Позбудьтеся відволікаючих чинників (зокрема і телефона)
На нас надзвичайно сильно впливає робоча атмосфера. Навіть кілька відкритих вкладок у браузері можуть тягнути на себе вашу увагу і підштовхувати до багатозадачності.
Йдеться не лише про повідомлення, які спонукають нас до багатозадачності. Геззелі пояснює, що навіть телефон, що знаходиться у вас в полі зору, є відволікаючим чинником і веде до багатозадачності.
Щоб почати займатися однією справою, потрібно відкласти телефон — у сумку або в іншу кімнату. І коли ви це зробите, позбавтеся інших відволікаючих речей. Закрийте поштовий клієнт і чат або переведіть комп’ютер у режим “не турбувати”.
Якщо ваша сила волі здає, ви можете використовувати такий інструмент, як FocusTime наприклад, щоб блокувати відволікаючі сайти в той час, коли ви сконцентровані на чомусь одному.
Крок 2. Почніть з малого, але поставте таймер
Ніхто не очікує, що ви перейдете від відволікань і багатозадачності до сфокусованої роботи годинами.
Як пише Геззелі, ви можете почати з 5 хвилин сконцентрованої роботи на день. (Використовуйте таймер, щоб зафіксувати час і дотримуватися його).
Коли це стане легко, спробуйте щось на зразок техніки Pomodoro (25 хвилин роботи і 5 хвилин перерви після).
Практично всі можуть приділити 25 хвилин на день сфокусований роботі. Але з метою зменшення ваших побоювань, що все навколо горить, поки ви сфокусовані, встановіть певний час для перевірки електронної пошти і месенджерів, а також говоріть відверто з колегами про свій недоторканий час.
Розгадка в тому, щоб знайти графік, який підходить саме вам і який забезпечує і сфокусований час однозадачності, і гнучкість реагування на неминучі відволікання.
Крок 3. Робіть повноцінну перерву після кожної сесії однозадачності
Однозадачність вимагає багато зусиль і енергії. І щоб мати їх, необхідно робити періодичні перерви для поповнення запасів.
Згідно Геззелі, важливо робити перерви і йти подалі від усіх екранів, найкраще надвір. Дослідження дітей із СДУГ (синдром дефіциту уваги і гіперактивності) в 2008 році показало, що ті, хто ходить на прогулянку в парк, краще справляються з послідуючими вправами на концентрацію, ніж ті, хто тиняється містом.
Робіть одну справу за раз. І робіть її добре.
Намагаючись бути багатозадачними, ми вбиваємо свою продуктивність, відчуваємо більше стресу і врешті-решт є менш щасливими.
Але, можливо, найгірше, це те, що багатозадачність коштує нам більше, ніж просто часу. Вона може бути причиною прийняття неправильних фінансових рішень.
Доктор Бенарці з групи прийняття поведінкових рішень в UCLA пояснює:
“Складність фінансових рішень виграє від рефлексивного розумового процесу. Таким чином, ми можемо спрямувати усі наші когнітивні ресурси на аналізування необхідних умов”.
За іронією, ми робимо більше, коли сповільнюємося. І хоча однозадачність не є рішенням для усіх робочих проблем, з неї точно варто почати.
Переклад оригінальної статті https://blog.rescuetime.com/single-tasking/
